Вокзал_станції_Ніжин

Чому електрички не відновлюються на Чернігівщині?

На Чернігівщині найменший, серед інших регіонів України, рівень епідемії, однак в області  електрички не відновлюються. Чому так?

Але відновлюються в 10-ти інших областях.

У четвер, 28 травня, Укрзалізниця оголосила про довгоочікуване мільйонами людей відновлення руху приміських поїздів з 1 червня. Але лише в 10-ти областях.

Ось ці області:

Харківська,

Полтавська,

Луганська,

Донецька,

Тернопільська,

Івано-Франківська,

Одеська,

Черкаська,

Житомирська,

Хмельницька.

Чому саме тут? Ось пояснення Укрзалізниці.

«Станом на 28 травня Укрзалізниця отримала рішення про послаблення карантину з 1 червня від регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласних державних адміністрацій у Харківській, Полтавській, Луганській, Донецькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Одеській, Черкаська, Житомирській, Хмельницький (у напрямку Жмеринка – Гречани та Хмельницькій – Волочиськ) областях».

Отже, критерієм відновлення руху електричок саме в таких-то областях стало рішення місцевої влади – обласних державних адміністрації, їхніх комісій.

На чому ж воно було засноване? Чи це логічний і єдиний для країни критерій, чи місцева «художня самодіяльність»?

Логічним і зрозумілим критерієм мав би стати рівень епідемії в областях, себто рівень захворювань на коронавірус. Тоді беремо відповідну статистику — таблицю захворювань по регіонах за цей самий день, тобто станом на 28 травня. Сумарно по Україні хворих було 22382.

Наша Чернігівщина, як це було і є від самого початку епідемії, на останньому, в даному разі – «почесному» місці. Почесному, бо хворих, як і досі, у нас найменше: на цю дату було рівно 140.

Ну, не берімо до уваги, що в цій таблиці ще нижче, тобто на «умовно останньому» місці — Луганська область, де хворих – 45 осіб. Насправді ж — це фікція. Хоча б тому, що вже 6 років, як третина Донбасу (Донецька і Луганська області) за територією і половина за населенням де-факто втрачені для Української держави, непідконтрольні їй.

Вже 6 років, і невідомо, на скільки років надалі, такої цілісної адміністративно-територіальної одиниці, як Луганська область, як і Донецька, не існує ФАКТИЧНО. До речі, Донецька область в таблиці одразу над нашою – 158 хворих. Насправді ж, скільки в цих областях хворих у їх ДОВОЄННИХ межах, тобто на окупованих і не окупованих територіях, – не знає ніхто!

А тепер дивимося на області, де відкривається рух електричок.

Івано-Франківська і Тернопільська області, як і всю епідемію, на сумних відповідно 5 і 6 місцях у статистиці – відповідно 1339 і 1331 хворих. Одеська і Житомирська області – в середині цієї невеселої «турнірної таблиці»: 11 і 13 місця, 861 і 673 хворих. Теж у кілька разів перевершують нашу Чернігівщину.

Правда, самі ці цифри мало що говорять, якщо їх не зіставляти з кількістю перевірених на вірус. І всі останні тижні ця пропорція – десь 1:10, тобто виявляється один хворий з десяти перевірених. То, може, просто у двох згаданих вище західних областях перевірили по 13 тисяч хворих, а у нас всього 1400? То постає інше запитання: а чому тоді наша область отак обділена?

Чи наша область найнещасніша щодо перевірок? Чи у нас найменше хворих? Але чому ж тоді відповідна комісія при Чернігівській ОДА не ухвалила рішення, аналогічне 10-ти областям? В обох випадках – запитання до нашої обласної влади.

Зекономимо час на тому, як вдарила по мільйонах (!) людей блокада наймасовішого і найдемократичнішого транспорту – електричок, приміських поїздів. Сотні, якщо не тисячі мешканців Ніжина, Носівки, Бобровиці і відповідних районів щодня їздили і мають їздити на роботу в Київ.

Звичайно, є проблема, що ці електрички в бік Ніжина, Бахмача, Шостки, Конотопа відправляються з Києва, з його високим рівнем захворювань. Може, спробувати варіант руху електричок від Бобровиці до Конотопа, Шостки? До речі, Сумщина йде другою після нас за найменшою кількість хворих. Але наша неповоротка залізниця на таке не здатна.

Та є ж іще маршрути по самій нашій області. Перервано сполучення між двома її найбільшими містами – Черніговом і Ніжином, між Ніжином і Прилуками. Як і далі від Чернігова – на Славутич, Неданчичі, Йолчу, Горностаївку. Все це дуже популярні у пасажирів рейси.

Навіть такий момент. По маршруту Чернігів – Ніжин – сотні чи й тисячі дачних ділянок чернігівців. Починаючи з Анисова, далі Бакланова Муравійка, Вершинова Муравійка, а під Куликівкою ціле дачне місто Чернігівського радіозаводу. Скажімо чесно: «весняно-польові» роботи для цих людей, власників ділянок, а більшість з них їздили саме електричками, пропали. Вся оранка, сівба, садіння, обробіток у квітні-травні, все це «гавкнуло». І вдарило це по найбідніших людях, котрі хоч щось вирощене додавали до своїх злиднів.

…Можливо, 29 чи 30 травня «розчухається» і наша обласна комісія, тобто ОДА?Можливо, Укрзалізниця пустить електрички і по найменш хворій на віруси області? Хоча ця інертна структура, залізниця, щось не оголошувала, що в найближчі дні щось змінить. Шкода…

Петро Антоненко,

редактор газети «Світ-інфо», спеціально для видання Суспільний кореспондент

залишіть коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *