d3066fff5a52c6cc9328ef4ce19de313

ОТГ Ніжинщини: «Ми ніби вдихнули на повні груди»

Ужинок перетворень в сфері місцевого самоврядування за три роки реформи складає більш ніж сім сотень об’єднаних територіальних громад по всій Україні. На Чернігівщині їх майже чотири десятки, а на Ніжинщині, де народилася одна з перших ОТГ області – Вертіївська, громад поки дві. Статистика перспективна, проте якими є реалії? Як реалізується децентралізація і чим живуть вже об’єднані громади Ніжинщини на третьому році реформи ми й вирішили дізнатися.

Попит на децентралізацію збільшується

Реформа децентралізації одна з найбільш вдалих реорганізацій останніх часів. ЇЇ підтримує відносна більшість українців, вона поволі, але впевнено демонструє якісні зміни. Без перебудови на рівні місцевої влади, яка безпосередньо представляє і контактує з людьми, не можливий результат й інших нововведень. На витоках децентралізації в Україні ще 2014 – 2015 рр., саме ця реформа бачилася базовою, Уряд не шкодував на неї ресурсів, в тому числі інформаційних.

Цікаво, що у статті 132 Конституції України 1996 року, децентралізацію визнано як одну із засад на якій грунтується територіальний устрій держави. Щоправда на практиці ця норма Головного закону не діяла, адже пояснювалася доволі розмитим  формулюванням, за яким в Україні державне управління відбувалося на основі централізації та децентралізації. Подібне яскраво демонструє постійні коливання України між Сходом і Заходом, що мали місце в геополітичному курсі нашої держави в минулому.

вертіївка.jpg

Реформа місцевого самоврядування 2015-го, хоч і має, на думку експертів, низку чітко невизначених моментів, все ж проливає світло на майбутній адміністративно-територіальний устрій держави та його дієвість. Реалізація нововведень передбачає не лише територіальне укрупнення, а й відродження села, як соціально-економічної основи, адже новоствореним громадам на місця надаються широкі повноваження, а тому числі і фінансові. Приміром всі розрахунки та надходження відбуваються між громадою та держказначейством напряму. Створюється модель за якої між центральною владою та ОТГ немає посередників. А прийняті рішення можна втілювати в життя не чекаючи дозволів з області, чи столиці.

– В центрах ОТГ люди можуть отримати адмінпослуги по які раніше треба було їздити в райцентри, – говорить заступник голови Ніжинської районної ради Наталія Березка. – Адже функції та можливості районного керівництва тепер на повну представлені на місцях в громадах.

Разом з тим зміниться і запроваджений ще за радянської доби, знайомий нам адмінподіл на райони та області, замість них існуватимуть повіти та відповідно регіони.

вертыъвський высник.jpg

– Об’єднання  громад було необхідне для концентрації людських, інфраструктурних, земельних ресурсів, – вважає депутат Ніжинської райради та голова профільної депутатської комісії Анатолій Слуцький, – щоб нова адміністративна одиниця стала більш потужною та спроможною. Жити у таких громадах для людей означає дуже прості речі — мешкати в селі з тим самим комфортом, що і в місті, або й краще, користуватися транспортом, медичними послугами, мати якісну освіту, доступ до адміністративних, побутових послуг тощо.

Не слід забувати, що курчат, як то кажуть, рахують восени. Поспішати з висновками зарано, адже реформа ще не закінчилась. Об’єднання триває, попит на децентралізацію збільшується. Приміром, у європейських країнах, які в різні часи вже пройшли децентралізаційний шлях, подібні реформи не закінчувалися швидко. Сусідня Польща запроваджувала зміни в сфері самоврядування та системі управління впродовж майже всіх 90-х років. Латвійський варіант реформи взяв свій початок ще 1994 року, а закінчився процес децентралізації у цій прибалтійській країні лише у 2000-х.

Головне – зрушити з місця

21-річний студент одного з чернігівських вишів Олександр Пасічник цього літа їздив за студентською програмою на роботу до Німеччини. Працював у фермера в селі Хослінген і був здивований разючій відмінності українських і німецьких сіл. Хлопцю в пам’ять врізалися асфальтовані дороги, ошатні та прибрані вулиці, молоді люди, які не їдуть з сільської місцевості. В рідному селі Сашка, що у Ніжинському районі, звісно, все далеко не так, та студент надіється, що це поки що. Адже в Німеччині децентралізація була проведена майже півстоліття тому, в Україні вона тільки набирає обертів.

зупинки новы.jpg

Яскравим прикладом дієвості реформи є Вертіївська об’єднана громада, яка виникла ще на її зорі у 2015-му. Вертіївка – велике село біля Ніжина, одне з найбільших в Ніжинському районі, завжди була неофіційним центром для навколишніх, менших сіл. До того ж тут існує вигідна транспортна розв’язка – можна без проблем дістатися Чернігова, Ніжина, як залізницею, так і автотранспортом. Через населений пункт проходить автошлях міжнародного значення Київ – Москва. Не дивно, що Вертіївка стала центром ОТГ і нині об’єднує більше десяти сіл, цьогоріч до неї приєдналися ще п’ять сільських рад. Таким чином Вертіївська ОТГ одна з перших може завершити процес об’єднання.

За цей час село оновилося, говорять місцеві, зміни помітні неозброєним оком. Особливо селяни хвалять дороги, які у Вертіївці, Малій Кошелівці, Бобрику та інших селах, котрі входять до територіальної громади, вперше за десятиліття були якісно відремонтовані, а деякі навіть заасфальтовані, на сільських вулицях провели та полагодили освітлення. За власні кошти ремонтуються школи, клуби та адмінприміщення. Придбали автобус для довозу дітей до школи.

Такого селяни не пам’ятають давно, адже чи не кожен рік гроші на ремонт доводилося просити у спонсорів. Серед інших, помітних неозброєним оком, здобутків Вертіївської ОТГ і заснування власного комунального підприємства, разом із закупівлею необхідної автотехніки та відкриття пожежного депо.

Yes

Молодші вертіївці не нахваляться  новенькою водоймою, яку в селі облаштували теж завдяки громаді. Не забули і про духовні потреби юні – у Вертіївці діють патріотичний гурток «Веркіївська сотня», осучаснюється історичний музей. Більше сотні хлопців та дівчат відвідують новостворені секції боксу та боротьби, що діють на базі відремонтованого навчально-виробничого комплексу.

Загалом у 2017-му бюджет громади нараховував 32.4 мільйони. А цього року Вертіїівська ОТГ один з лідерів у рейтингах власних доходів на одного мешканця (4984, 2) та капітальних видатків на одного жителя (3394, 5).

Поряд із поліпшеннями матеріальними, піклується громада і про зміни в інформаційній сфері. 2016-го Вертіївська ОТГ почала випуск власної газети.

Лосинівка не відстає

Справжньою молодшою сестрою Вертіївської ОТГ стала і Лосинівська, котра об’єдналася в грудні 2016 року. Менше ніж за два роки цій потужній тергромаді, що налічує більше шести тисяч населення, вдалося не мало не багато – ремонтувати і наводити порядок. Минулого року, приміром, Лосинівська ОТГ перейшла на прямі міжбюджетні відносини з державою.

Yes

– Скептикам, можливо, наші здобутки здаватимуться незначними, але для нашої громади це, без перебільшення, прогрес, – зізнається голова Лосинівської ОТГ Володимир Андрієць, – бо головне – зрушити з місця. Не будемо оригінальними, як і всі громади, ми вирішували проблеми доріг – клали нові, латали старі. Довели до ладу головну площу Лосинівки. Відремонтували школу, яка за два десятиліття капітальних змін не знала. Взяли на утримання громади чотири ФАПи. Боремося також зі сміттям – вже більше року у нас стоять контейнери для роздільного збору відходів. Люди без проблем цю ініціативу підтримали. Щоправда, поки що на відходах не заробляємо, зате заключили договір на безкоштовне обслуговування. Плануємо масштабний ремонт доріг, зокрема на Погребець та інші села, звідки возимо дітей в опорну школу. Існує ще проблема з дорогами обласного значення, які ремонтувати не можемо, адже люди нарікають саме на них. Проводимо також розчистку сільських територій та придорожніх лісосмуг, на що раніше, як не соромно це звучить, грошей у сільрад не було. Вб’ємо двох зайців – буде ще й тверде паливо. Також передбачаємо кошти на громадський бюджет. Якщо до централізації у сільських радах ледь вистачало грошей на зарплати, то тепер, звісно, ми, ніби вдихнули на повні груди…

На одній із зустрічей голів об’єднаних територіальних громад Ніжинського району з депутатами Сейму Латвійської республіки, Ігор Мороз та Володимир Андрієць, голови Вертіїівської та Лосинівської ОТГ, окрім здобутків не боялися говорити і про проблеми, котрі постають перед «новачками» децентралізації. Це і певний брак кваліфікованих кадрів для створених у громадах ЦНАПів, суміжні повноваження з районними адміністраціями, дороги обласного значення і багато іншого. Проте гості з Латвії, спогади про децентралізаційні зміни у кого ще свіжі, були приємно вражені досягненнями та ініціативами молодих громад.

Автор: Михайло Ломоносов
Джерело: pik.cn.ua

залишіть коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *