gr_26.02.18_syd.znahar

«Положи, щоб він отойшов», наказала Ніна Попівка, даючи фото живого колишнього чоловіка Гордієнку. «Знахар» поклав його у яму на убитого

19 лютого у Бахмацькому районному суді відбулося чергове засідання у справі знахарів, які вбили молоде подружжя. Страшна історія сколихнула влітку всю Україну.


Адвокат В’ячеслав Лисенко, батьки убитих Ігор Кослок і Сергій Зубенко, адвокат Тетяна Шевченко

28-річний Віталій і Оля Зубенки жили у Києві. Працювали, винаймали квартиру. Дітей не мали і чомусь вважали: на них — порча. Тому і кинулися до знахарів. 15 червня вони пропали. Рідним не сказали, куди поїхали. їхнє останнє місцезнаходження вирахували через супутник за сигналом мобільних. З’ясувалося: пара дісталася до Шаповалівки Борзнянського району, у двір Ніни Попівки, де у літній кухні клієнтів приймав «знахар» Ігор Гордієнко.

21 червня з’ясувалося — пара убита. Їх тіла були закопані в одній ямі-могилі у чагарнику на місці колишньої свиноферми, за півкілометра від села. Після убивства кримінальний дует Попівка і Гордієнко забрали не тільки мобілки і золото Зубенків, а й ключі від столичної квартири. З’їздили, викрали звідти ще цінності, банківські картки, познімали з них гроші. Не погребували навіть парасолькою.

До Ігоря Гордієнка у Чернігівський СІЗО на побачення рідні не приходять, не їздять вони і на суд. Ніну Попівку родичі підтримують. Хоча 19 лютого на засіданні їх не було.

Якщо раніше Ніна та ігор сиділи у клітці на віддалі одне від одного, то вже зблизилися. Декілька разів про щось тихенько перемовлялися. Єдине, що розібрала з їхньої розмови, Попівка кілька разів прошепотіла: «Бери на себе». Що саме підсудний має брати на себе, випливе при допитах обвинувачених. До обох вже назбиралося багато запитань як у потерпілих, так і їхніх представників: адвокатів Тетяни Шевченко і В’ячеслава Лисенка. Вони не пропускають жодного засідання. Та поки що суд досліджує письмові докази, які надає прокурор. Ставити запитання обвинуваченим чи щось у них уточнювати по справі не можна — така процедура.

Подивитися в очі Гордієнку і Попівці приїхали батьки: Олі — ігор Костюк з Рівного, і Віталія — Сергій Зубенко з Житомирської області. Сиділи поруч.

— Дітей поховали під Києвом, поряд. Вони хотіли купити квартиру в столиці, от ми їм і купили одну на двох, — зітхає Ігор Костюк.

— До нас у снах діти не приходять, а от матерям сняться, розповідають, як над ними познущалися, — додає Сергій Зубенко.

Прокурор послідовно зачитує кожен письмовий доказ. Третій, четвертий… сьомий томи справи. Усі експертизи, довідки і т. д. Усе, що стосується Гордієнка, він підтверджує аж надто спокійно.

Експертиза речовин з піхви і анального отвору вбитої не містить слідів сперми Гордієнка. Значить, зґвалтування не було. Та рідним не терпиться дізнатися, чому молода жінка була роздягнена нижче пояса.

Золоті каблучку, обручку, хрестик, ланцюжок здала у Борзні у ломбард Ніна Попівка, цьому є аж три докази. Квитанція на її ім’я, її впізнала по фото приймальниця, до того ж є відео. У грубці вдома у Ніни знайшли залишки спалених банківських карток, викрадених у Зубенків. З них знімали гроші 18 червня, кілька разів. З однієї — 1800 гривень. Проте Гордієнко заявив: «Знімав лише двічі по 500 гривень». Після цих слів Попівка стала говорити: «Я нічого не знімала і взагалі була вдома». Та своїх слів нічим не підтвердила.

З’ясувалося, що обоє знахарів з 23 березня дуже часто телефонували Олі та Віталію. Тільки з 23.03 по 14.06.2017 Гордієнко здійснив 76 дзвінків, Попівка — 63. Часто зідзвонювалися і між собою. В ніч убивства, 14 червня, з 23 години 03 хвилин по 02 годину 08 хвилин говорили аж 10 разів.

Дослідили і висновки судово-психологічної експертизи щодо підозрюваних. Експерти охарактеризували Гордієнка як такого, що під час слідчого експерименту нічого не приховував. А от щодо Попівки зробили протилежні висновки. Вона намагається применшити свою роль у скоєному злочині, виправдати себе. Коли експертизу зачитували, Ігор лише потирав руки, а Ніна то вставала, то сідала. Коли дійшли до перегляду відтворення, заклала руки за спину і нагнула голову. Гордієнко без жодної емоції дивився на екран. Там він показував, як привів Віталія у поле, на перехрестя, де той стояв на колінах і нахилив голову. І тоді він двічі ударив його металевим прутом по голові і шиї. Потім поніс тіло у чагарі, та сил не вистачило, отож перепочив і далі потяг до вже заздалегідь викопаної ями. Перед цим вдарив Віталія, який не чинив опору, кілька разів шилом у груди і викинув труп у яму. Зверху — футболку жертви і фотографію колишнього чоловіка Попівки, лікаря Олександра Кудряшова (від нього у Ніни четвертий син). «Ніна Миколаївна дала мені це фото і сказала: «Положи, щоб він отойшов» (Кудряшов, слава Богу, живий, виїхав з Шаповалівки. — Авт.).

Після вбивства чоловіка Гордієнко вернувся за Олею. Вона сиділа на стільці у літній кухні, де він проводив свої обряди. Двічі вдарив по голові кулаком, потім переніс на ліжко, де заколов шилом. «Ніна Миколаївна сказала, щоб я зняв обручку (з Олі. — Авт.). І дала покривало, щоб я загорнув тіло. Щоб зав’язати, потрібен був рушник. Сказав Ніні Миколаївні, що я його порву, вона відповіла: «Дарма».

Ігор Гордієнко навіть на слідчому експерименті на камеру називав її на ім’я по батькові. Потім показав, як через задвірки самостійно виніс у покривалі труп Ольги. Ніс через плече. Її сумку з серветками, дрібними монетами та іншим жіночим скарбом викинув на смітник. Перед цим заховав сумку у синій пакет для сміття, а потім — у чорний «Пума». Свої кросівки відніс теж на смітник неподалік. А одяг, у якому вбивав, мала випрати Ніна Миколаївна. Він лишив його їй.

«Ніна Миколаївна дала і електроліт, і розчинник». Електролітом він облив лице Віталія, щоб роз’їло і ніхто не впізнав. А розчинником полив ноги, щоб підпалити. На відео чутно, як слідчий питає Гордієнка: «Чи скоювали на території Борзнянського району інші злочини?» «За мною більше нічого не числиться», — відповідав той.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №8 (1659), 22 лютого 2018 року

залишіть коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *