gr_06.11.17_mormil

Він поспішав до мами. Михайла Морміля поховали у Красносільському. Хотіли вбити його, а не Мосійчука?

28 жовтня у селі Красносільське Борзнянського району поховали 36-річного Михайла Морміля. Він помер в одній зі столичних лікарень внаслідок поранень, отриманих під час вибуху на вулиці Адама Міцкевича у Києві. 25 жовтня о 22 годині спрацював вибуховий пристрій, який був закладений у припаркованому біля будинку скутері. Підірвали дистанційно. На записах відеоспостереження видно, як чоловік проходить повз пекельний мопед, начинений вибухівкою. До квартири, де жив, йому залишалося кілька хвилин ходу. В цей же час зі студії телеканалу «Еспресо ТВ» виходять Ігор Мосійчук, депутат Верховної Ради від Радикальної партії Олега Ляшка, і політолог Віталій Бала. Осколки дістають обох. Від смерті Мосійчука рятує охоронець, колишній беркутівець 30-річний Руслан Кушнір. Він закриває собою боса і гине. У Кушніра залишилися чотирирічна дитина і вагітна дружина. Отримала поранення і ще одна перехожа, 56-річна Надія Тарасенко.

Михайло Морміль та Ігор Мосійчук (колаж «РБК-Україна»)

Мосійчука врятували медики. Він вважає, що вибух — це замах на його життя. Правоохоронці кваліфікують подію як терористичний акт. Тим часом експерти висувають й іншу версію. То був замах не на нардепа, а саме на Михайла Морміля.

Руслан Долгов, товариш Морміля, розповів, що Михайло не пройшов атестацію у нову поліцію та пішов у відставку. У 2009 році під час виконання службових обов’язків він потрапив у ДТП і був важко травмований. Компенсацію не отримав, судився. Після звільнення займався юридичною практикою. Грошей це не приносило, а от вороги могли з’явитись. Коли востаннє бачив Михайла, той казав, що за ним стежать, за ним ведеться спостереження, він переживає за своє життя. В нього були перестороги, що його пасуть, деяких людей він перевіряв. «Наскільки я знаю, навіть вирахував за номерами машини, хто за ним дипився — хлопці, раніше судимі, його пасли», — говорить Руслан.

Морміль закінчив Національну академію внутрішніх справ у 2003 році. Працював слідчим у Шевченківському райвідділі столиці. З 2006 року в Міністерстві внутрішніх справ — співробітником юридичного департаменту.

Та рідні не вірять, що полювали саме на Михайла. За словами мами Віри Сергіївни, останні роки син офіційно не займався юридичною практикою. Консультував людей за потреби. З дружиною він прожив рік і розлучився, дітей не нажили. Батько загиблого родом із села Красностав, мати з Красносільського. Тому і поховали Михайла у Красносільському. Хоча родина живе у столиці.
Вони часто навідувалися у село. Коли мати Віри Сергіївни померла, не покинули вітчима, обробляли город, допомагали.

На похороні було багато родичів і кілька приїжджих. У Михайла залишилися сестра і два брати.

Для матері втрата сина затьмарила на все подальше життя її день народження. 26 жовтня їй минуло 59, а 25-го загинув син.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №44 (1643), 2 листопада 2017 року. Фото з Інтернету

gorod.cn.ua

залишіть коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *