gr_27.06.2018_niver_06

Навчання після школи: Ніжин? Чернігів? Київ? Чи краще за кордон?

Які позитивні сторони коли навчаєшся у вищому навчальному закладі в Чернігові чи Ніжині, а не в Києві, Львові або взагалі за кордоном? Чи варто їхати кудись, можна вчитись поруч з домом? Чого хочуть абітурієнти і що можуть запропонувати місцеві виші? Ці питання обговорювали представники вищих навчальних закладів Чернігівської області і майбутні студенти, які сьогодні обирають заклади, де хочуть вчитися, під час круглого столу в прес-центрі «Чиста політика».

«Якщо знаєте точно чого хочете – їдьте в інші міста чи за кордон. Якщо не впевнені в своєму виборі – залишайтеся вдома. Хоча б до бакалавра, до 21 року». Ця порада Анатолія Тимошенка, проректора з наукової роботи Чернігівського національного університету якнайкраще ілюструє точку зору представників місцевих вишів на пошуки майбутніх абітурієнтів місця, куди піти вчитись далі. «Сенс вступати у вищі навчальні заклади за межі регіону є лише тоді, коли тут не має бажаної спеціальності або вступники не впевнені в якості освіти» – слова Олександра Самойленка, ректора Ніжинського університету не суперечать, а скоріше доповнюють слова його чернігівського колеги.

Вищі навчальні заклади, які діють в Чернігівській області, дають високий рівень освіти у своїх напрямках. В цьому впевнені всі представники місцевих вишів. Серед переваг вони називають також і їх розташування недалеко від дому, і невеликі групи в яких до 20-30 студентів, що дозволяє викладачам приділяти увагу кожному, чого немає у великих вишах. Тож чи є сенс вступати в київські навчальні заклади на ті спеціальності які є тут? Цьому знайшли лише одну причину – в Києві все таки більше шансів відразу знайти роботу.

У майбутніх студентів побажання не завжди співпадають з тим, що пропонують місцеві виші. Навіть серед присутніх були ті, кого цікавлять інформаційні технології, військова справа, навчання на пілота літака чи вертольота, тобто ті напрямки, яких у нас нажаль сьогодні немає. Як приклад – майбутній абітурієнт Олексій Максименко обирає для себе спеціальність комп’ютерна інженерія і буде подавати документи в Чернігівський політехнічний інститут, але, можливо, також і в Київ, а плани на майбутнє – поїхати за кордон. Так само, на жаль, не буде цього року і філіалу Донецького медичного університету, на відкриття якого розраховували в Чернігівському національному університеті.

Чому не відкрити у вищих навчальних закладах ті спеціальності, які шукають майбутні студенти? Відповідь, виявляється досить банальна. Для цього не потрібні кваліфіковані викладачі, потрібна технічна база, а відповідно, і фінансування. Представники вишів майже одностайно зазначили, що коли відкрити нову сппеціальність, але вчити погано – це буде ще гірше ніж не відкривати її взагалі.

Що обирають студенти, коли вступають на навчання? За словами Анатолія Тимошенка в чернігівському університеті серед лідерів сьогодні фізичне виховання. Натомість на межі зникнення такі напрямки як математика та фізика, значно менше вступники йдуть на історію та психологію, які були на піку популярності ще 5 років тому. В Ніжині серед лідерів за популярністю іноземні мови та філологія.

Що важливо, цього року значно менше шансів у вступників потрапити на державне замовлення. Причина цього не в кількості місць у вишах, а в тому що право на безкоштовне навчання тепер прив’язане до кількості набраних балів по ЗНО. Тобто навіть найкращі серед тих, хто подадуть документи можуть не потрапити на бюджет – їх бал виявиться занадто низьким.
Пільги для абітурієнтів цього року так само продовжують діяти. Але представники вишів одностайно радять не чекати і не сподіватися на те, що їх нададуть автоматично, а йти чи телефонувати до навчальних закладів і дізнаватися чи діють вони в кожному конкретному випадку, в кожному конкретному навчальному закладі. Якщо вони діють – збирати всі підтверджуючі їх документи і подавати при вступі саме оригінали.
Окремо варто згадати про навчання за кордоном. Однозначної точки зору на те, кращий це чи ні, в присутніх не було. Анатолій Тимошенко скептично ставиться до навчання за кордоном, якщо воно безкоштовне – з його досвіду дійсно якісний рівень освіти за кордоном дають лише платні виші причому з вартістю навчання від 3 тисяч євро. Натомість ректор ніжинського університету Олександр Самойленко з більшою довірою ставиться до безкоштовного навчання. Більше того, додав, що сьогодні існує програма подвійних дипломів, коли студенти навчаються, наприклад, в Ніжині і паралельно проходять курси в Польщі: ніжинський університет по такому принципу співпрацює з чотирма польськими вищими навчальними закладами.

«Мета освіти не сама освіта, а отримання можливості подальшої самореалізаці і працевлаштування» – зазначив на завершення обговорення Павло Ямполець, який представляв МАУП.

залишіть коментар

Your email address will not be published. Required fields are marked *